Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок має досвід участі у міжнародних проектах :
1. 7-ма рамкова програма з наукових досліджень у проекті ACOUSTICS (ITEA-0941).
Результатом кластерног проекту «Acoustic wave application for the analysis of the quality and safety of porous food and non-food matrices» – «ACOUSTICS» за програмою ITEA, були розроблені і впроваджені альтернативні, інноваційні метод та методика виявлення мікотоксину ДОН у кормах та кормовій сировині. У завершальній фазі роботи – валідація акустичного приладу, спільно розробленого із литовськими партнерами і проведення порівняльних випробувань з традиційними методиками визначення мікотоксинів проводились на базі Інституту.
2. Проведення імунологічних досліджень впливу пробіотиків (Woogene B&G Co, Ltd, SEOUL OFFICE: R. NO. 1504, Ace Hitech City, 1-Dong, #55-20, Munrae-dong 3-Ga, Yeongdeungpo-gu, Seoul, Korea 150-972).
Дослідження проводили в приватному господарстві КТ “Его” Жовківського району Львівскої області, на 1200 голів курчат-бройлерів кросу “Кобб-500”, добового віку, сформованих в чотири групи по 300 голів в кожній. Для визначення ефективності використання пробіотику «PROBION» і вивчення його впливу на організм курчат препарат використовували з кормом в різних концентраціях: 1 група отримувала пробіотик «PROBION» в дозі 1 г/кг, 2 група – «PROBION» в дозі 0,5 г/кг, 3 група курчат отримувала пробіотик-аналог “Bio plus 2B” в дозі 0,4 г / кг, 4 група служила контролем. Комбікорм згодовували згідно норм, рекомендованих фірмою для кросу «Кobb-500».
Вакцинацію курчат проводили: проти інфекційного бронхіту курей − на 12 добу, проти хвороби Гамборо (БГ) − на 18 і 25 доби, і хвороби Ньюкасла (БН) − на 21 добу досліду. Динаміку зміни маси тіла курчат-бройлерів вивчали шляхом індивідуального зважування згідно схеми: на 8, 15, 22, 28, 36 і 43 доби
Птицю утримання на підлозі з вільним доступом до корму і води. На 15 і 30-доби з кожної групи відбирали по 50 голів, на 43-доби з кожної групи відбирали по 200 голів.
Для патоморфологічних і мікробіологічних досліджень. З кожної птиці після забою відбирали проби стінки кишечнику, фіксували їх в 10% нейтральному формаліні, фіксаторі Буєна, з наступною заливкою в парафін. Парафінові зрізи фарбували гематоксилін –еозином по загальноприйнятій методиці. В готових гістологічних препаратах визначали: довжину ворсинок, глибину крипт і їх співвідношення, клітинний склад і розміри цекальної тонзили. Мікроскопію проводили з допомогою мікроскопа OLIMPUS СХ-41 і морфометричної програми DP-SOFT.
Коефіцієнти маси внутрішніх органів визначали як відношення маси органа в грамах до маси тіла тварин у кілограмах.
Відібраний матеріал для гістологічних досліджень фіксували у 10%-ому розчині нейтрального формаліну, а зневоднення тканини – через висхідний ряд спиртів (70, 80, 90, 96-І, 96-ІІ) з наступним ущільненням у хлороформі і хлороформпарафіні та заливкою в парафін. Після заливки матеріалу в парафін готували зрізи товщиною 4-5 мкм на санному мікротомі (МПС-2) і фарбували гематоксилін-еозином.
Для мікробіологічних досліджень відбирали проби вмістимого сліпих кишок. В зразках вмістимого кишечнику досліджували видовий кількісний та якісний склад мікрофлори методом розведень і посіву мікроорганізмів на селективні середовища. Ідентифікацію мікроорганізмів проводили за загальноприйнятими методиками. Статистична обробка отриманих результатів проводилась на комп’ютері за допомогою програми Microsoft Excel.
Матеріалом для гематологічних і біохімічних досліджень слугували відібрані проби крові. Концентрацію гемоглобіну визначали гемоглобін-ціанідним методом. Підрахунок кількості еритроцитів здійснювали на сітці Горяєва. Величину гематокриту визначали центрифужним методом за допомогою мікрокапілярів. Кількість лейкоцитів підраховували у лічильній камері на сітці Горяєва. Диференційний підрахунок лейкоцитів здійснювали шляхом мікроскопічної оцінки сухих мазків крові, фіксованих метиловим спиртом та пофарбованих барвником за Романовським-Гімзою. Вміст загального білка у крові визначали за допомогою біуретового реактиву методом Л.Н. Делекторської та співавторів (Меншикова В.В., 1987). Вміст глюкози в крові визначали ферментативним методом за допомогою приладу Екзан-Д (1971); концентрацію загального холестеролу – за методом М.А. Станкевіченє (1969); активність АсАТ (К.Ф.2.6.1.1.) та АлАТ (К.Ф.2.6.1.2.) – за методом Райтмана-Френкеля в модифікації К. Г. Капетанакі (1962). У плазмі крові визначали активність ЛФ (К.Ф.3.1.3.1.) методом гідролізу динатрійфенолфосфату за допомогою тест-наборів „Фелісіт-Діагностика“.
Дані гематологічних, біохімічних та патоморфологічних досліджень статистично обробляли з вираховуванням середніх арифметичних величин (М), середньої квадратичної похибки (m) і ступеня вірогідності різниці (Р) між показниками. Цифрові величини виражали в одиницях виміру за системою СІ. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методикою, описаною І.А. Ойвіним (1960), з використанням програми “Excel-97″для Windows (Лапкін Т.Ф., 1990). Вірогідність розходжень між показниками оцінювали за критерієм Стьюдента (Р<0,05).
Аналогічні дослідження проводили на поросятах і молодняку великої рогатої худоби.
3. Визначення маркерного метаболіту ніфурсолу (DNSH) методом РХ-МС/МС: розробка методу та тестування на контамінованих зразках тканин курчат бройлерів.
Мета: розробити та валідувати новий простий та швидкий метод РХ-МС/МС для визначення загальних залишків маркерного метаболіту ніфурсолу (гідразид 3,5-динітросаліцилової кислоти, DNSH) у тканинах курчат-бройлерів після дериватизації 2-нітробензальдегідом; провести експеримент in vivo з метою отримання контамінованих зразків м’язових тканин і паренхіматозних органів курчат бройлерів; перевірити ефективність нового методу на отриманих зразках.
Ніфурсол відноситься до класу нітрофуранів – синтетичних антибактеріальних препаратів широкого спектру дії, що мають у структурі п’ятичленний кільцевий гетероцикл. Ніфурсол був останньою дозволеною речовиною для профілактики гістомоніазу домашньої птиці та був заборонений для використання як кормова добавка Регламентом Ради 1756/2002/EC. Багаторічні дослідження на експериментальних тваринах виявили канцерогенні та мутагенні властивості метаболітів нітрофуранів, що стало причиною заборони цих препаратів для лікування тварин, які використовуються для виробництва продуктів харчування, в ЄС та багатьох інших країнах. Ніфурсол, як і інші нітрофурани, швидко метаболізується in vivo та утворює високостабільний основний метаболіт, зв’язаний з білками, гідразид 3,5-динітросаліцилової кислоти (DNSH), який використовується як маркерний залишок після незаконного використання вихідного препарату. Відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) 2019/1871, контрольна точка ЄС для дії (RPA) для DNSH у харчових продуктах тваринного походження становить 0,5 мкг кг-1. Критичною проблемою підтверджувального визначення залишків зв’язаних метаболітів нітрофурану в тканинах тварин є складний і трудомісткий етап попереднього промивання органічними розчинниками для видалення вільних метаболітів і частини компонентів матриці. Тому розробка ефективного методу визначення загальних залишків DNSH у тканинах тварин та його апробація на отриманих зразках є актуальним питанням.
Проект виконується у співпраці з R-Biopharm Nederland B.V.