Голові Верховної Ради України
Руслану СТЕФАНЧУКУ
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань аграрної та земельної політики
Олександру ГАЙДУ
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Шановні колеги, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з проханням врахувати наші пропозиції при розгляді комплексного законопроекту 8150 «Про внесення змін до деяких законів щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» та 8290 «Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва», в яких пропонується внести зміни до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» щодо автоматичного визнання в Україні кормових добавок, які зареєстровані в ЄС та вільного їх завезення в Україну без державної реєстрації.
Хочемо навести аргументи, чому цього робити категорично не можна, а саме:
1) на ринок України потрапить декілька тисяч нових кормових добавок без відповідної нормативної документації, що позбавить українського споживача встановити походження хімічної речовини, їх точний склад, можливість контролю за якістю і безпечністю, а також визначення їх залишків у продукції тваринного походження (молоко, м’ясо, яйця, мед тощо). А це, як наслідок, призведе до проблем як у споживачів такої продукції, так і її експортерів, а також недоотримані країною мільйони доларів та загроза для здоров’я нації;
2) при автоматичному визнанні ринок України буде переповнений преміксами та кормами закордонного виробництва, а країна недоотримає коштів від державної реєстрації. При цьому, вітчизняні виробники будуть зобов’язані проводити реєстрацію та витрачати відповідні кошти, що зробить їх неконкурентноспроможними із-за менших об’ємів виробництва і відповідно більшої вартості кінцевої продукції. Втратиться система регулювання ринку, початком якої в усіх цивілізованих країнах є отримання дозволу кормової добавки на ринок – тобто її реєстрація. Завдяки цьому країни здійснюють регулювання ринку, надаючи перевагу, в першу чергу вітчизняним виробникам;
3) оскільки, Україна не є членом ЄС і не має доступу до повної інформації про кожну кормову добавку, реєстр яких поновлюється кожних один-два місяці і ведеться іноземною мовою, при цьому, не узгоджується з українськими законодавством та не враховуються національні особливості ведення тваринництва, що приведе до суперечок у взаємовідносинах покупець-продавець;
4) негативним прикладом вже стало вільне ввезення в Україну харчових добавок. Зокрема, при опитуванні Європейським агентством з безпеки харчових продуктів (EFSA) в 2022 році самі європейці виявили однакову стурбованість щодо використанням харчових добавок (36 %), як і пестицидів (40 %). А хто візьме відповідальність за використання не зареєстрованих в Україні кормових добавок?
5) згідно прикінцевих положень Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» оператори ринку кормів ще до 2024 року можуть використовувати кормові добавки, які були зареєстровані в Україні станом на 19 січня 2020 року, тому є достатньо часу, щоб кожен іноземний виробник подав і зареєстрував кормову добавку в Україні маючи реєстраційне досьє, згідно якого він зареєстрував її в ЄС. Оскільки, вимоги до процедури реєстрації в Україні аналогічні до ЄС є прості і швидкі, це не складе великих труднощів для іноземних фірм.
Визнання європейської реєстрації доцільне та необхідне лише після набуття Україною членства в ЄС. В такому випадку компетентні органи України отримають доступ до конфіденційних матеріалів реєстраційних досьє на кормові добавки, а національна референс лабораторія – до методів аналізу та контролю.
Впровадження в Україні автоматичного реєстру дає вигоди для бізнесу, зумовлюючи доступ на наш ринок декілька тисяч хімічних речовин при відсутності повної інформації про їх безпеку та ефективність, і надзвичайно важливо, що проведення їх аналіз буде неможливим.
З огляду на вищевикладене просимо Народних Депутатів Комітету з питань аграрної та земельної політики не підтримувати, на даному етапі, пропозицію щодо автоматичного визнання в Україні кормових добавок, які зареєстровані в ЄС, а зробити це після набуття Україною членства в ЄС.
Викладену позицію нашого Інституту своїми листами підтримують наступні Інституції:
1) Національна академія аграрних наук.
2) Ветеринарне відділення НААН.
3) Українська асоціація виробників і дистриб’юторів ветеринарних препаратів та кормових добавок.
4) Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН.
5) Інститут землеробства і тваринництва Західного регіону НААН.
6) Львівський національний університет природокористування.
7) ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини».
8) Інститут ветеринарної медицини НААН.
9) Інститут тваринництва НААН.
10) Інститут біології тварин НААН.
11) Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнології ім. С.З. Ґжицького.
З повагою,
В.о. директора Інституту, к. вет. н. Андрій ОСТАП’ЮК
Почесний директор, академік НААН Ігор КОЦЮМБАС
