Семінар «Актуальні питання виробництва молока та молочної продукції»

6 червня 2023 року в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія) у Львові (гот. Дністер, конференц-зал «Лоббі») відбувся семінар з підвищення рівня обізнаності «Актуальні питання виробництва молока та молочної продукції: новітні технології, нове законодавство і нормативна база, сучасні методи лабораторного контролю та важливість впровадження системи менеджменту безпечності» серед фахівців господарств з виробництва молока, молокопереробних підприємств і крафтових сироварень.

Було розглянуто та обговорено ряд проблем щодо здійснення Держпродспоживслужбою заходів державного контролю на харчових підприємствах та у господарствах з виробництва молока (доповідач перший заступник начальника Головного управління ДПСС у Львівській обл. Ростислав Вололошин,

про визначення залишків антибактеріальних препаратів та інгібіторів у молоці (доповідач доктор вет. наук, професор, заступник директора ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, м. Львів Віктор Музика),

про мікробіолгогічні критерії і методи контролю молока та молочної продукції, роль і важливість лабраторних досліджень (доповідач к.в.н., ст.н.с., головна експертка компонента «Молочний сектор», QFTP, м. Київ Тетяна Гаркавенко) та ряд інших важливих напрямків в галузі молочної промисловості.

Міжнародний практичний форум POULTRY FARMING

1-2  червня 2023 року у Львові (гот. Дністер, конференц-зал) відбувся POULTRY FARMING —масштабний практичний форум, де кожен птахівник отримав цінну інформацію: як запровадити новітні технології для покращення операційних процесів та підвищити ефективність вирощування і продуктивність птиці. На цьому форумі було розглянуто та обговорено ряд проблем:

1) Як розвиватиметься птахівництво в Україні: нові виклики та перспективи.

2) Зміни законодавства щодо ветеринарної медицини, гігієни та безпечності кормів.

3) Особливості годівлі несучки та бройлера та виробництва комбікорму в літній період.

4) Респіраторні захворювання птиці й оптимізація схем вакцинацій.

5) Причини погіршення якості яйця і втрати продуктивності курей-несучок.

6) Поширена та часто непомітна причина пошкодження кісток у птиці — фумонізин у кормі.

7) Покращення умов утримання несучки та бройлера шляхом моніторингу мікробного стану поголів’я. Розумна годівля – досвід та знання задля розвитку птахівництва України.

8) Новітні аспекти вакцинопрофілактики кокцидіозу бройлерів.

9) Проблемні питання визначення здоров’я птиці. Отримання безпечної продукції за використання органічних імунотропних засобів.

10) Європейський досвід ефективної боротьби із сальмонелою: від інкубаційного яйця до забійного цеху.

11) Аденовірусні захворювання птиці. Стратегія боротьби з ними.

12) Що важливо в останній період вирощування бройлерів, щоб отримати на виході якісну продукцію.

13) Дезінфекція забійного цеху: які кроки є важливі, а які — зайві.

14).Ситуація з грипом птиці в Україні. Яка є загроза для виробництва?

15) Як стабілізувати птицю під час стресу, викликаного різними факторами (спека, корми, запалення).

З доповідями виступили: Косенко Юрій Михайлович, д. біол. н., заступник директора з питань наукового забезпечення зовнішніх економічних зв’язках та міжнародній науковій інтеграції ДНДКІ ветпрепаратів. Голова національного агентства ветеринарних препаратів та кормових добавок, Брезвин Оксана Марківна, д. вет. н., професор, вчений секретар ДНДКІ ветпрепаратів.

Відкритий лист до народних депутатів України

Голові Верховної Ради України

Руслану СТЕФАНЧУКУ

Голові Комітету Верховної Ради України  

з питань аграрної та земельної політики

Олександру ГАЙДУ

ВІДКРИТИЙ  ЛИСТ

     Шановні колеги, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з проханням врахувати наші пропозиції при розгляді комплексного законопроекту 8150 «Про внесення змін до деяких законів щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» та 8290 «Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва», в яких пропонується внести зміни до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» щодо автоматичного визнання в Україні кормових добавок, які зареєстровані в ЄС та вільного їх завезення в Україну без державної реєстрації.

     Хочемо навести аргументи, чому цього робити категорично не можна, а саме:

     1) на ринок України потрапить декілька тисяч нових кормових добавок без відповідної нормативної документації, що позбавить українського споживача встановити походження хімічної речовини, їх точний склад, можливість контролю за якістю і безпечністю, а також визначення їх залишків у продукції тваринного походження (молоко, м’ясо, яйця, мед тощо). А це, як наслідок, призведе до проблем як у споживачів такої продукції, так і її експортерів, а також недоотримані країною мільйони доларів та загроза для здоров’я нації;

     2) при автоматичному визнанні ринок України буде переповнений преміксами та кормами закордонного виробництва, а країна недоотримає коштів від державної реєстрації. При цьому, вітчизняні виробники будуть зобов’язані проводити реєстрацію та витрачати відповідні кошти, що зробить їх неконкурентноспроможними із-за менших об’ємів виробництва і відповідно більшої вартості кінцевої продукції. Втратиться система регулювання ринку, початком якої в усіх цивілізованих країнах є отримання дозволу кормової добавки на ринок – тобто її реєстрація. Завдяки цьому країни здійснюють регулювання ринку, надаючи перевагу, в першу чергу вітчизняним виробникам;

     3) оскільки, Україна не є членом ЄС і не має доступу до повної інформації про кожну кормову добавку, реєстр яких поновлюється кожних один-два місяці і ведеться іноземною мовою, при цьому, не узгоджується з українськими законодавством та не враховуються національні особливості ведення тваринництва, що приведе до суперечок у взаємовідносинах  покупець-продавець;

    4) негативним прикладом вже стало вільне ввезення в Україну харчових добавок. Зокрема, при опитуванні Європейським агентством з безпеки харчових продуктів (EFSA) в 2022 році самі європейці виявили однакову стурбованість щодо використанням харчових добавок (36 %), як і пестицидів (40 %). А хто візьме відповідальність за використання не зареєстрованих в Україні кормових добавок?

     5) згідно прикінцевих положень Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» оператори ринку кормів ще до 2024 року можуть використовувати кормові добавки, які були зареєстровані в Україні станом на 19 січня 2020 року, тому є достатньо часу, щоб кожен іноземний виробник подав і зареєстрував кормову добавку в Україні маючи реєстраційне досьє, згідно якого він зареєстрував її в ЄС. Оскільки, вимоги до процедури реєстрації в Україні аналогічні до ЄС є прості і швидкі, це не складе великих труднощів для іноземних фірм.

Визнання європейської реєстрації доцільне та необхідне лише після набуття Україною членства в ЄС. В такому випадку компетентні органи України отримають доступ до конфіденційних матеріалів реєстраційних досьє на кормові добавки, а національна референс лабораторія – до методів аналізу та контролю.

Впровадження в Україні автоматичного реєстру дає вигоди для бізнесу, зумовлюючи доступ на наш ринок декілька тисяч хімічних речовин при відсутності повної інформації про їх безпеку та ефективність, і надзвичайно важливо, що проведення їх аналіз буде неможливим.

З огляду на вищевикладене просимо Народних Депутатів Комітету з питань аграрної та земельної політики не підтримувати, на даному етапі, пропозицію щодо автоматичного визнання в Україні кормових добавок, які зареєстровані в ЄС, а зробити це після набуття Україною членства в ЄС.

Викладену позицію нашого Інституту своїми листами підтримують наступні Інституції:

1) Національна академія аграрних наук.

2) Ветеринарне відділення НААН.

3) Українська асоціація виробників і дистриб’юторів ветеринарних препаратів та кормових добавок.

4) Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН.

5) Інститут землеробства і тваринництва Західного регіону НААН.

6) Львівський національний університет природокористування.

7) ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини».

8) Інститут ветеринарної медицини НААН.

9) Інститут тваринництва НААН.

10) Інститут біології тварин НААН.

11) Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнології ім. С.З. Ґжицького.

 

З повагою,

В.о. директора Інституту, к. вет. н.                                                 Андрій  ОСТАП’ЮК

Почесний директор, академік НААН                                              Ігор КОЦЮМБАС

Фотокопія документу