семінар «Аграрії та сільські громади: як підготуватися до членства в ЄС»

Презентация1

14 травня 2024 на базі ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок відбувся семінар на тему: «Аграрії та сільські громади: як підготуватися до членства в ЄС». Організатором заходу виступила Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України за підтримки Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації та Латвійського центу сільських консультацій та освіти.

Учасників семінару привітала директор департаменту агропромислового розвитку Тетяна Гетьман, яка розповіла присутнім про успіхи впровадження Державного аграрного реєстру – електронної платформи, створеної за сприяння ЄС. Тепер, вітчизняні аграрії та мешканці села отримали можливість швидко подавати заявки на отримання державних грантів та дотацій.

Директор ДНДКІ ветпрепаратів д. вет. н., професор Володимир Стибель у своєму виступі зауважив, що розвиток та продумане самоврядування сільських громад є ключовим фактором успішного функціонування аграрного сектору економіки будь якої європейської країни. Тому, говорячи про майбутнє членство України у Європейському Союзі, важливо не забувати про залучення інвестицій у розвиток інфраструктири сільських територій, охорону здоров’я, освіту та інші сфери життя села.

Учасників зустрічі також привітав директор з освіти та навчання Латвійського центру сільських консультацій та освіти Андріс Курсітіс який розповів про стратегію передаксесійних приготувань, зміст та складові політики розвитку аграрної сфери та сільських територій у Європейському Союзі.

Головний натхненник семінару – директор НАСДСУ Роман Корінець презентував учасникам семінару результати власних досліджень з вивчення уявлення українців про агроєвроінтеграцію та розповів про фінансову підтримку України від ЄС.

Начальник відділу стратегії агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики та продовольства України Микола Мороз  розповів присутнім про євроінтеграційні заходи, які провадить міністерство. Він зазначив, що сьогодні вітчизняний аграрний сектор знаходиться лише на старті переговорів про членство, а відтак, повинен підготувати цілу низку гармонізованих до вимог ЄС нормативно-правових актів.

Екс-міністр сільського господарства та Прем’єр-міністр Латвії у 2014-2016 роках, пані Лаймонта Страуюма  поділилася з присутніми досвідом Латвії з набуття членства у ЄС, де описала важливі євроінтеграційні механізми, які запровадила її країна на шляху до вступу.

Радник Міністерства землеробства Латвії, постійний представник своєї країни у ОЕСР та ЮНЕСКО Айварас Лапіньш  представив цікаву доповідь про інструментарій допомоги приєднанню/передвступної допомоги для сільського розвитку для кандидатів у члени Європейського Союзу.

Директор латвійського центру сільських консультацій та освіти у сфері міжнародних проектів Карпарс Журіньш розповів присутнім про роль сільського дорадництва в період підготовки до вступу та забезпечення успішного процесу інтеграції до ЄС.

Загалом проведений семінар став місцем зустрічі та конструктивних дискусій для представників громад, бізнесу, громадських організації, закладів науки та освіти, дорадчих служб.

Також, надзвичайно приємно було вітати на цьому заході наших давніх друзів та партнерів: акадіка НААН Григорія Седіла, завідувача кафедрою підприємництва та торгівлі Львівського національного університету природокористування, д.е.н., професора Юрія Губені,  д.е.н., професора Ігоря Яціва, завідуючого кафедрою економіки підприємства, інновацій та дорадництва в АПК Львівського національного університету ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, д.е.н., професора Павла Музику, заступницю директора департаменту агропромислового розвитку Людмилу Гончаренко та інших важливих для нас людей.

Таким чином, можна підсумувати, що проведений семінар став важливим кроком у підготовці України до членства у Європейському Союзі та надав можливість набути унікальних знань про впровадження найкращих європейських практик та стандартів у вітчизняну аграрну сферу, що без сумніву допоможе нашим сільським громадам стати драйвером економічного зростання та соціального розвитку держави, а це, у свою чергу, сприятиме стабільності та впевненості нашої країни на міжнародній арені.

Вартість клінічних досліджень ветеринарних препаратів

Найменування послуги

Клінічні випробування терапевтичної ефективності, грн

Дослідження залишкових кількостей АФІ, грн

Проведення клінічних випробувань терапевтичної ефективності та клінічної частини дослідження залишкових кількостей активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) ветеринарних лікарських засобів на телятах

min*

44 000,00

max**

88 000,00

Проведення клінічних випробувань терапевтичної ефективності та клінічної частини дослідження залишкових кількостей активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) ветеринарних лікарських засобів на вівцях

min*

44 000,00

max**

88 000,00

Проведення клінічних випробувань терапевтичної ефективності ветеринарних лікарських засобів на домашніх тваринах (собаки, коти)

min*

44 000,00

max**

88 000,00

Проведення клінічних випробувань терапевтичної ефективності та клінічної частини дослідження залишкових кількостей активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) ветеринарних лікарських засобів на птиці

min*

44 000,00

max**

88 000,00

Проведення клінічних випробувань терапевтичної ефективності та клінічної частини дослідження залишкових кількостей активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) ветеринарних лікарських засобів на свинях

min*

44 000,00

max**

88 000,00

Примітка:

* – клінічні випробування терапевтичної ефективності

** – дослідження залишкових кількостей АФІ

38 річниця Чорнобильської трагедії

 

26 квітня людство згадує найбільшу техногенну катастрофу у своїй історії – аварію на ЧАЕС.

В ніч на 26 квітня 1986 року, о 01-23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався хімічний вибух, що спричинив руйнування реакторного блоку. Пожежу, що виникла, вдалося ліквідувати лише 10 травня. В результаті, у навколишнє середовище було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Фактично потужність вивергання складала приблизно 300 Хіросім. Радіоактивна хмара, що утворилася,  пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Близько 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі.

На ліквідацію лише технічної частини катастрофи, було витрачено приблизно 68 мільярдів доларів США. Але найстрашніше – людські втрати. До технічних робіт на ЧАЕС  було залучено близько 600 000 осіб, які в результаті, отримали різний ступінь опромінення. Серед героїчних людей – ліквідаторів катастрофи на Чорнобильський АЕС був і наш колега Лапін Олександр Вікторович.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивного забруднення зазнали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель. Близько 300 000 осіб евакуйовано із зон забруднення.

Загалом, за підрахунками незалежних експертів, від променевої хвороби померли близько 500 000 людей. При цьому, 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

Зазначимо, що російські окупанти, які зайшли з території Білорусі, 24 лютого 2022 року захопили Чорнобильську АЕС. Вони намагалися закріпитися у Рудому лісі, що знаходиться у безпосередній близькості до ЧАЕС. В результаті більша частина особового складу отримали значне опромінення і скоріш за все вже відправились на концерт до Кобзона.

31 березня окупанти покинули територію ЧАЕС і 2 квітня 2022 над Чорнобильською атомною електростанцією знову підняли прапор України.