ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок

Ukrainian (UA)English (United Kingdom)
Друк

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок має досвід участі у міжнародних проектах :
 

1. 7-ма рамкова програма з наукових досліджень у проекті ACOUSTICS (ITEA-0941).

Результатом кластерног проекту «Acoustic wave application for the analysis of the quality and safety of porous food and non-food matrices» – «ACOUSTICS» за програмою ITEA, були розроблені і впроваджені альтернативні, інноваційні метод та методика виявлення мікотоксину ДОН у кормах та кормовій сировині. У завершальній фазі роботи – валідація акустичного приладу, спільно розробленого із литовськими партнерами і проведення порівняльних випробувань з традиційними методиками визначення мікотоксинів проводились на базі Інституту.

2. проведення імунологічних досліджень впливу пробіотиків (Woogene B&G Co, Ltd, SEOUL OFFICE: R. NO. 1504, Ace Hitech City, 1-Dong, #55-20, Munrae-dong 3-Ga, Yeongdeungpo-gu, Seoul, Korea 150-972) на тваринах у 2012 р.

Дослідження проводили в приватному господарстві КТ "Его" Жовківського району Львівскої області, на 1200 голів курчат-бройлерів кросу "Кобб-500", добового віку, сформованих в чотири групи по 300 голів в кожній. Для визначення ефективності використання пробіотику «PROBION» і вивчення його впливу на організм курчат препарат використовували з кормом в різних концентраціях: 1 група отримувала пробіотик «PROBION» в дозі 1 г/кг, 2 група - «PROBION» в дозі 0,5 г/кг, 3 група курчат отримувала пробіотик-аналог "Bio plus 2B" в дозі 0,4 г / кг, 4 група служила контролем. Комбікорм згодовували згідно норм, рекомендованих фірмою для кросу «Кobb-500».

Вакцинацію курчат проводили: проти інфекційного бронхіту курей − на 12 добу, проти хвороби Гамборо (БГ) − на 18 і 25 доби, і хвороби Ньюкасла (БН) − на 21 добу досліду. Динаміку зміни маси тіла курчат-бройлерів вивчали шляхом індивідуального зважування згідно схеми: на 8, 15, 22, 28, 36 і 43 доби

Птицю утримання на підлозі з вільним доступом до корму і води. На 15 і 30-доби з кожної групи відбирали по 50 голів, на 43-доби з кожної групи відбирали по 200 голів.

Для патоморфологічних і мікробіологічних досліджень. З кожної птиці після забою відбирали проби стінки кишечнику, фіксували їх в 10% нейтральному формаліні, фіксаторі Буєна, з наступною заливкою в парафін. Парафінові зрізи фарбували гематоксилін –еозином по загальноприйнятій методиці. В готових гістологічних препаратах визначали: довжину ворсинок, глибину крипт і їх співвідношення, клітинний склад і розміри цекальної тонзили. Мікроскопію проводили з допомогою мікроскопа OLIMPUS СХ-41 і морфометричної програми DP-SOFT.

Коефіцієнти маси внутрішніх органів визначали як відношення маси органа в грамах до маси тіла тварин у кілограмах.

Відібраний матеріал для гістологічних досліджень фіксували у 10%-ому розчині нейтрального формаліну, а зневоднення тканини – через висхідний ряд спиртів (70, 80, 90, 96-І, 96-ІІ) з наступним ущільненням у хлороформі і хлороформпарафіні та заливкою в парафін. Після заливки матеріалу в парафін готували зрізи товщиною 4-5 мкм на санному мікротомі (МПС-2) і фарбували гематоксилін-еозином.

Для мікробіологічних досліджень відбирали проби вмістимого сліпих кишок. В зразках вмістимого кишечнику досліджували видовий кількісний та якісний склад мікрофлори методом розведень і посіву мікроорганізмів на селективні середовища. Ідентифікацію мікроорганізмів проводили за загальноприйнятими методиками. Статистична обробка отриманих результатів проводилась на комп'ютері за допомогою програми Microsoft Excel.

Матеріалом для гематологічних і біохімічних досліджень слугували відібрані проби крові. Концентрацію гемоглобіну визначали гемоглобін-ціанідним методом. Підрахунок кількості еритроцитів здійснювали на сітці Горяєва. Величину гематокриту визначали центрифужним методом за допомогою мікрокапілярів. Кількість лейкоцитів підраховували у лічильній камері на сітці Горяєва. Диференційний підрахунок лейкоцитів здійснювали шляхом мікроскопічної оцінки сухих мазків крові, фіксованих метиловим спиртом та пофарбованих барвником за Романовським-Гімзою. Вміст загального білка у крові визначали за допомогою біуретового реактиву методом Л.Н. Делекторської та співавторів (Меншикова В.В., 1987). Вміст глюкози в крові визначали ферментативним методом за допомогою приладу Екзан-Д (1971); концентрацію загального холестеролу – за методом М.А. Станкевіченє (1969); активність АсАТ (К.Ф.2.6.1.1.) та АлАТ (К.Ф.2.6.1.2.) – за методом Райтмана-Френкеля в модифікації К. Г. Капетанакі (1962). У плазмі крові визначали активність ЛФ (К.Ф.3.1.3.1.) методом гідролізу динатрійфенолфосфату за допомогою тест-наборів „Фелісіт-Діагностика“.

Дані гематологічних, біохімічних та патоморфологічних досліджень статистично обробляли з вираховуванням середніх арифметичних величин (М), середньої квадратичної похибки (m) і ступеня вірогідності різниці (Р) між показниками. Цифрові величини виражали в одиницях виміру за системою СІ. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методикою, описаною І.А. Ойвіним (1960), з використанням програми "Excel-97"для Windows (Лапкін Т.Ф., 1990). Вірогідність розходжень між показниками оцінювали за критерієм Стьюдента (Р<0,05).

Аналогічні дослідження проводили на поросятах і молодняку великої рогатої худоби.

 

 
Головна Про Нас Міжнародна співпраця Міжнародні проекти

Реєстрація ветеринарних препаратів та кормових добавок